Україна в огні 2022 (Ukraina w ogniu 2022 rok)

24 лютого 2022 року життя кожного українця поділилося на до та після… Всі подейкували та ніхто не вірив, що це відбудеться насправді. Страх. Розпач. Розгубленість. Війну Росія розпочала з авіаударів одразу по декількох містах України. Спочатку вони нищили стратегічні військові об’єкти, далі перейшли до будинків мирних жителів… Вже 50 діб Україна охоплена вогнем і бореться за свою неподільність та свободу. Вже 50 днів ми живемо у пеклі, а весь світ за цим спостерігає.
Завдяки героїзму воїнів ЗСУ, завдяки силі духу та незламності народу – Україна зараз тема номер один у світі. Світ дізнався про наші міста, про наших великих людей, шкода, що саме такою ціною… Пропоную перенестися у найгарячіші точки України та пригадати ці події.

Буча

Колись це було просто затишне містечко в Київській області, зараз – місто відоме на увесь світ, назва якого асоціюється з жахіттями російської агресії. Російські окупанти, які контролювали Бучу майже місяць, влаштували справжній терор проти місцевого населення. Численні випадки вбивств, ґвалтування та страти цивільних задокументували правозахисні організації.
Місцеві жителі у інтерв’ю для різних видань повідомляють про небачені звірства окупантів. Це наприклад і постріли в голову, знущання над людьми, російські воєнні робили порізи на тілах, а інколи й зовсім відрізали якісь частини тіла своїм жертвам. Працівники спеціальних служб знаходили і надалі знаходять мертвих жителів у самих неочікуваних місцях. Навіть такі привчені до смертей люди враженні наслідками дій ворогів. Щонайменше 15 людей були знайдені мертвими зі зв’язаними руками в різних частинах міста, що свідчить про те, що російські військові їх спочатку арештовували, а згодом вбивали.
Наслідки деокупації Бучі висвітлювали найвпливовіші світові видання. На місці воєнних злочинів побувало безліч журналістів з найрізноманітніших закордонних ЗМІ.
«Коли російський напад на Київ припинився, окупація Бучі перетворилася на кампанію терору та помсти. Коли розгромлена й деморалізована російська армія нарешті відійшла, це залишило похмуру картину: тіла загиблих мирних жителів розкидані на вулицях, підвалах чи подвір’ях, багато з вогнепальними пораненнями в голову, деякі із зв’язаними за спиною руками», - так описали побачене в Бучі New York Times.
Події в Бучі не залишили без уваги й світові лідери. Урсула фон дер Ляєн, Жозеп Боррель, Едуард Геґер та інші європейські політики відвідали це місто та на свої очі побачили увесь жах.
«Сталося немислиме. Тут ми побачили справжнє обличчя путінської армії. Ми побачили не розсудливість і холоднокровність, з якими була окупована Буча. Ми бачили, як знищується все людське. Весь світ оплакує людей Бучі», - з такими словами звернулась Урсула фон дер Ляєн до журналістів після побаченого.
Неодноразово відвідував Бучу й президент України Володимир Зеленський.
"Це буде визнано світом як геноцид. Ми знаємо про тисячі вбитих і закатованих людей, з відрубаними кінцівками. Зґвалтовані жінки, вбиті діти. Думаю, що це і є геноцид", - заявив він.
Рано чи пізно РФ понесе відповідальність за скоєне та нажаль загиблих ніхто не поверне…

Харків

Вже в перший день війни 24 лютого 2022 року, близько 5:00 російські окупанти почали обстріли Харкова. Вночі проти 26 лютого були випадки прориву оборони; кілька ворожих танків зайшли у Харків, але були знищені і контроль відновлено нашими військами.
З початку війни обстріли у Харкові не припиняються і лунають кожен день. 28 лютого в пообідню пору Харків зазнав масованого удару «Градами» — десятки загиблих і сотні поранених; серед загиблих — 3 дітей. 1 березня росіяни завдали ракетного удару по Майдану Свободи. Постраждало 6 людей, серед них — дитина. Була частково зруйнована будівля облдержадміністрації. З-під завалів врятували шестеро осіб, поранених близько 20. Вранці 2 березня російські війська вдарили по корпусу економічного факультету Харківського національного університету, будівлю зруйновано, на місці масштабна пожежа. Нанесено удар по офісу поліції та СБУ, загинуло 4 співробітників поліції. Одна крилата ракета влучила у будівлю міської ради. Російський снаряд влучив в Успенський собор, де укривалися від ворога люди. Увечері 8 березня внаслідок російського авіаудару по Чугуєву загинули двоє людей (зокрема дитина), одну вдалося врятувати. І це лише мала частина подій у Харкові! Він став справжньою гарячою точкою, бої точаться щоденно!
За останніми даними у Харкові вже близько 50 жертв серед мирного населення. Станом на початок квітня 2022 року група документаторів Інформаційного центру «Майдан Моніторинг» зафіксувала понад 200 частково або повністю знищених об'єктів цивільної інфраструктури у Харкові. Крім постійних несистемних обстрілів житлових кварталів Харкова, є також і цільове свідоме знищення певних типів цивільної інфраструктури.
Російські війська зруйнували понад 1500 будівель у Харкові, більшість із них — багатоквартирні житлові будинки. За оцінками мерії, 15% житлового фонду повністю виведено з ладу. Та Харків не здається і продовжує боротьбу!

Маріуполь

Місто – герой, яке вже вщент знищене окупантами, але стоїть до останнього. В 2022 році кожен українець вже знає вагу Маріуполя – якби не він, України б можливо вже й не було… З перших днів війни героїчний полк «Азов» тримає оборону міста БЕЗ жодної підтримки ззовні! Бійці полку «Азов» мужньо стримують ворога на закріплених позиціях. Враховуючи данні, оприлюднені «Азовом», битва за Маріуполь в розпалі, і окупанти не мають суттєвого просування в середині міста.
Мало про яке місто ЗМІ та політики у всьому світі з початку війни Росії проти України згадували так часто, як про Маріуполь. Порт на Азовському морі став одночасно символом відчайдушного військового опору в умовах постійних бомбардувань і обстрілів з боку російських військових, і ілюстрацією жахливої ​​гуманітарної катастрофи. Новини про зруйнований внаслідок бойових дій пологовий будинок, де знаходилися вагітні жінки, а також театр, що служив притулком для мирних жителів, приголомшили світ! Маріуполь став символом воєнного опору та гуманітарної катастрофи на війні. Десятки тисяч людей залишаються в місті без води, їжі та тепла, але багатьом все ж таки вдалося виїхати.
У ЄС назвали дії російських військ у місті масштабним військовим злочином. Проте на даний момент ніхто не в змозі окреслити безпосередньо ці масштаби. Подейкують, що наслідки будуть в рази перевищувати те, що Україна і світ побачили в містах на Київщині… Не вистачить й цілої доби часу, щоб перелічити все вчинене окупантами у Маріуполі. Достатньо сказати, що на це місто Росія
12 квітня підрозділ 36-ї окремої бригади морської піхоти зміг врешті з'єднатися з полком "Азов", а це означає, що боротьба триває. Маріуполь надалі тримає оборону – Україна продовжує протистояння! Тепер кожен українець шанує це місто, ми вдячні цій міцній фортеці за кожну хвилину опору рашистам, за те, що завдяки їй ми не відчуваємо цих жахів на Заході України!

Гірко усвідомлювати, що міста України стали славетними героями саме такою ціною… Проте, доки триває боротьба, ми безсумнівно впевнені у перемозі, а ворогу не пробачимо ніколи жодної мертвої душі!!!
W 1943 roku Aleksander Dowżenko napisał legendarną opowieść filmową „Ukraina w ogniu”, poświęconą wydarzeniom II wojny światowej i opisującą życie i losy zwykłych ludzi. Ale autor nie miał pojęcia, w jakim ogniu ponownie znajdzie się Ukraina za 79 lat…
Kateryna Yakovleva
[email protected]